Рекомендації по пристрою теплої водяної підлоги

Труба для кожного нагрівального контуру укладається з бухти, по можливості без проміжних сполук, єдиним шматком, що виключає імовірність виникнення течі під підлогою. Автономну систему опалення виконують із замкнутим циклом руху теплоносія, тому її можна заповнити антифризом або додати у воду особливі присадки, наприклад етиленгліколь, яким не страшні морози. При укладанні труб не можна перевищувати допустимий радіус вигину, що вказується в технічній документації.

В системі підлогового опалення застосовується регулювання температури підігріву за допомогою колектора (розподільника), до якого кріпиться кожна петля. На розподільнику можна виставити більшу або меншу кількість води, її швидкість, а отже, змінювати температуру. А кожній кімнаті можна встановити датчик, який буде спрацьовувати при певній температурі, й величину цю регулювати.

Для захисту систем тепла підлога використовуються термодатчики, від яких сигнал надходить на регулюючий прилад, який, в свою чергу, дає команду на привод змішувача, що повертає заслінку клапана на необхідний кут. Такі прилади потрібні для забезпечення необхідної температури води для контуру теплої підлоги, яка досягається змішуванням гарячої води, що підводиться від котла виходить з контуру, вже остигнула. Рекомендується на кожен контур теплої підлоги установлювати обмежувач максимальної температури, який у разі перевищення температури теплоносія вимкне циркуляційний насос контуру. Це дозволить уникнути перегрівання підлоги і його руйнування. Труби можуть витримувати високу температуру 90-100ºС.